- накаркати
- —————————————————————————————нака́ркатидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
накаркати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) За народними повір ями – каркаючи, накликати лихо, неприємність і т. ін. (про ворону). 2) перен. Багато сказати про що небудь неприємне, недобре … Український тлумачний словник
накрякати — накря/каю, накря/каєш і накря/чу, накря/чеш, док., накря/кувати, ую, уєш, недок., перех., розм. Те саме, що накаркати … Український тлумачний словник
накликати — (що на кого що своїми діями / словами спричинити що н. неприємне, небажане), спровадити, спроваджувати, звести, зводити, наволокти, наволікати; навіщувати, напророкувати, напророчити (кому що наперед сказавши, подумавши про щось небажане, нібито… … Словник синонімів української мови